Петриківський живопис — українська декоративна орнаментика. Він бере початок у селищі Петриківка, що на Дніпропетровщині. На сьогоднішній день петриківський розпис є одним із об’єктів переліку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Порцелянові твори, прикрашені петриківським розписом, — особлива довершеність.
Сьогодні йтиметься про два витвори порцелянового мистецтва — сервізи, зроблені Іваном Скицюком та Марфою Тимченко.
У розмові з «ФАКТАМИ» збирачка та дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про ці твори, які наразі зберігаються у Національному музеї декоративного мистецтва України.
«Птахи уособлюють радість та життєдайну силу»
– У квітні 1974 року у виставковому просторі Київської організації Спілки художників України відбулася подія, яка стала визначною для українського декоративного мистецтва: уперше було презентовано персональну виставку подружжя Марфи Тимченко та Івана Скицюка, де поряд із графікою та малярством були представлені їхні порцелянові вироби, — зазначає Людмила Карпінська-Романюк. — Зокрема — чайний сервіз «Калиновий рай» та столовий сервіз на чотири особи, створені на Баранівському порцеляновому заводі наприкінці 1960-х років. Імена Марфи Тимченко та Івана Скицюка вже тоді міцно асоціювалися з відродженням українського народного декоративного розпису.
ВІДЕО ДНЯ
Марфа Тимченко, шанована майстриня народної творчості, належала до генерації, у якій петриківська традиція стала природною формою сприйняття світу. Її творчість брала початок із внутрішньої експресії, вміння миттєво втілювати живе враження в орнамент, у насичений ритм рослинно-квіткового світу з характерними зооморфними акцентами. Легкий штрих, багата колористика, імпровізаційність — ознаки, що стали її індивідуальним стилем.
Іван Скицюк з перших кроків акцентував увагу на формі. Його роботи вирізнялися професійною композиційною майстерністю, здатністю поєднати народний стиль з академічним баченням пластики. У післявоєнні роки українське декоративне мистецтво переживало відродження.
РЕКЛАМА
Саме творчість Марфи Тимченко та Івана Скицюка стала тим «імпульсом», що з’єднав традицію з особистою художньою свободою. На Баранівському порцеляновому заводі вони започаткували можливість повноцінної інтеграції петриківського розпису в художню порцеляну.
І. Скицюк, М. Тимченко. Столовий сервіз. Баранівський фарфоровий сервіз. 1969, Національний музей декоративного мистецтва України
— Досконалість!
РЕКЛАМА
– Сервіз, виконаний на рубежі 1960−1970-х років, є одним із найважливіших творів у розвитку української народної порцеляни. Саме ці роботи стали підґрунтям, на якому згодом сформувалася широка хвиля зацікавленості петриківським декором на порцеляні.
Головним мотивом сервізу є птахи, виконані у притаманній манері Марфи Тимченко — із розкішними хвостами, крапчастими мазками, насиченими колірними переходами.
— Що вони знаменують?
— Радість та життєдайну силу. Орнамент розвивається довкола головного образу — птаха, вписаного у пишний розсип грон червоних ягід, квітів, паростків і декоративних завитків. Композиція охоплює предмет по колу, викликаючи відчуття руху, тепла та величного свята. Палітра сервізу яскрава та життєстверджуюча.
РЕКЛАМА
— Кожен колір невипадковий?
— Насичений червоний як символ енергії та свята. Смарагдовий і лазурний для глибини та контрасту. Оранжево-золоті переливи — характерна «тепла» палітра майстрині. Чорний контур — для чіткості та ритмічного виділення форми.
І. Скицюк, М. Тимченко. Столовий сервіз. Баранівський фарфоровий завод. 1969. Національний музей декоративного мистецтва України
«Калиновий рай» — один із тих сервізів, що вивів український декоративний розпис на новий рівень"
— Сервізи Івана Скицюка та Марфи Тимченко як мелодія, як пишна квітка, як сонячний день… Надзвичайно життєрадісні.
– Авжеж. Ось чайний сервіз «Калиновий рай», виготовлений у 1970 році на Баранівському порцеляновому заводі. Це один із найвиразніших прикладів співпраці подружжя Івана Скицюка та Марфи Тимченко. Сервіз «Калиновий рай» з петриківським розписом — порцеляновий шедевр.
І. Скицюк, М. Тимченко. Чайний сервіз «Калиновий рай». Баранівський фарфоровий завод. 1970. Національний музей декоративного мистецтва України
Композиції сервізу побудовані на властивих для Марфи Тимченко мотивах — щедрому квітковому різнобарв’ї та птахах, символах родинного благополуччя та щастя. Соковиті червоні ягоди калини стали не лише назвою сервізу, а й його емоційним осередком. Птахи розташовані на центральних площинах чайника, цукорниці та молочника. Пишні квіткові гірлянди виконані у традиційних для Марфи Тимченко поєднаннях червоного, синього та зеленого.
Яскравість та колористична насиченість відповідають авторській манері Марфи Тимченко, а ритмічність побудови орнаменту та чіткість контурної лінії — творчому стилю Івана Скицюка. Розпис виконано у техніці надглазурного живопису. Форми предметів сервізу об’ємні, монументальні, м’які. Декоративність підкреслюють кришечки-«грибочки». Широкий носик чайника та гармонійно розміщені ручки створюють відчуття стійкості та «домашньої солідності». Такі форми ідеально підходять для декоративного розпису, даючи митцю простір для масштабної композиції.
— Справжній калиновий рай. Споглядати цю роботу можна безкінечно.
– «Калиновий рай» — один із тих сервізів, що підніс український декоративний розпис на новий щабель, перенісши петриківську традицію в галузь промислового фарфору. Сьогодні сервіз належить до колекційних та музейних раритетів, які представляють вершину українського декоративного мистецтва 1970-х років.
І. Скицюк, М. Тимченко. Чайник від чайного сервізу «Калиновий рай». Баранівський фарфоровий завод. 1970. Національний музей декоративного мистецтва України
Раніше «ФАКТИ» друкували розмову із колекціонеркою порцеляни Людмилою Карпінською-Романюк про порцелянові туалетні набори, які стали рідкісними екземплярами.
До слова, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є шанувальниками краси порцеляни, до першого в Україні Музею порцелянових фігур ShvetsMuseum. У збірці музею ви матимете змогу побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно в музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Незабутня порцелянова мандрівка подарує вам безліч позитивних вражень та залишиться у пам’яті на завжди!
Фото в заголовку І. Скицюк, М. Тимченко. Чайна пара чайного сервізу «Калиновий рай». Баранівський фарфоровий завод. 1970. Національний музей декоративного мистецтва України
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк