Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, За кілька місяців після оголошення "контракту 18-24" охочих його підписати всього кілька сотень, утім, українська влада наголошує, що наразі проєкт в експериментальній фазі Article information
- Author, Мар'яна Матвейчук
- Role, BBC Україна
- 8 годин(и) тому
"Ракетна загроза!" – кричить інструктор взводу рекрутів, які вишикувалися на заняття з тактичної підготовки.
Хлопці – у повній амуніції – "розсипаються" по лісу біля тренувальної бази. Шукають заглиблення, ямку, дерево – якомога далі один від одного.
Я швидко заглядаю у телефон – у Київській області повітряна тривога.
За кілька хвилин до цього рекрутів розділили на дві групи – тих, хто наступає, і тих, хто відбуває атаку. Але через загрозу це тренування довелося відкласти.
"Це місце не годиться", – заявляє інструктор одному з хлопців.
"А ви чому скупчилися?" – гримає він на двох інших.
"Вони мають навчитися це робити швидко, на автоматі, – коментує він у мій бік. – Від цього залежить їхня здатність вижити на фронті".
Ці рекрути от-от поїдуть ближче до лінії фронту – на бойове злагодження з бригадою. Вони перші з тих, хто підписали "контракт 18-24", який, за задумом міноборони, має заохочувати молодь до 25 років ставати до лав Збройних сил.
Фіксований термін служби (один рік), гроші, іпотека під нуль відсотків після закінчення контракту для квартир з "єОселя", безплатна вища освіта і змога виїхати за кордон після кінця служби – усім цим держава спокушає молодь приєднуватися до війська.
Крім того, наприкінці квітня міноборони заявило, що для студентів вишів у разі підписання контракту зберігатимуть стипендії та створять умови для відпусток на час сесій.
BBC Україна побувала на тренувальній базі 72-ї бригади, щоб подивитися – як це працює.
Скільки рекрутів підписало контракт 18-24
Заявки на "контракт 18-24" приймають з 11 лютого 2025 року. Як повідомляють джерела BBC Україна у генштабі, станом на середину квітня зголосилося близько чотирьох сотень рекрутів.
Вушко (з міркувань безпеки всіх героїв називатимемо лише їхніми позивними – Ред.) – перший з таких рекрутів. Зараз йому 21 рік. Але приєднатися до війська він хотів з 18.
"На початку війни моя мама якраз завагітніла, то я вирішив почекати, – розповідає він BBC. – Я казав, що я піду, ми постійно сварилися. Але брат підріс, і я вже остаточно вирішив".
Хлопець якраз планував підписувати контракт з іншою бригадою, коли міноборони оголосило про "контракт 18-24".
"Мені подзвонили з військкомату і сказали, що тут кращі умови. Я подумав і погодився".
Родом Вушко з Запорізької області. Працював вантажником, хоча має вищу освіту за спеціальністю "агроном."
Підпис до фото, Вушко став першим в Україні рекрутом, який підписав "контракт 18-24"Пропустити WhatsApp і продовжити
BBC Україна тепер у WhatsApp
Головне про Україну та світ – у нашому WhatsApp-каналі
Клікніть тут, щоб підписатися
Кінець WhatsApp
У війську йому подобається фізичне навантаження. Втім, хлопець зізнається, що під час виконання деяких завдань навіть плакав.
"Мені кажуть, – на коліно! Вставай в стійку на коліно. А в мене сльози течуть. Тому що я не можу, в мене тут м'язи аж стягнулись", – згадує він.
Одним зі здобутих умінь за тижні тренувань Вушко називає дисципліну: "Коли повернуся додому через рік, то раптом щось нерівно лежатиме, не перпендикулярно…, все помічатиму".
Командирами та інструкторами хлопець задоволений.
"Якби ми ще не були такими дурненькими", – додає рекрут.
Вушко обрав для себе посаду розвідника, але вже під час тренування зрозумів, що реальність трохи відрізняється від його уявлень про неї.
"Я думав це якось по-іншому буде: зайшов/вийшов, зайшов/вийшов. У фільмах одне показують, а тут виявляється взагалі по-іншому – розвідка може і штурмувати, і мінно-вибухові має знати. Це велика голова має бути".
Через рік служби Вушко планує кілька місяців відпочити, а тоді знову повернутися до війська: "А що мені вдома робити? І тут робота нормальна".
З якими бригадами можна підписати контракт
Спершу в рамках "контракту 18-24" можна було вибрати посаду лише серед шести бригад, які відомі захистом Київщини, обороною Бахмута, Вугледара, звільненням Херсона, операцією у Кринках та звільненням Урожайного під час літнього контрнаступу 2023 року.
Як пояснив BBC заступник керівника офісу президента Павло Паліса, сам "контракт 18-24" – експеримент і його спершу хотіли протестувати в "контрольованому масштабові".
Як стало відомо BBC із власних джерел, за перші кілька місяців приблизно чверть охочих (з майже чотирьох сотень) обрали для себе 72 механізовану бригаду імені Чорних Запорожців.
"Для когось працює сарафанне радіо, хтось про нас багато чув", – пояснює такий вибір пресофіцер.
До прикладу, в Пумби, 20-річного рекрута родом із Білої Церкви, у 72-й служив покійний дідусь.
Підпис до фото, До того, як підписати "контракт 18-24" 20-річний Пумба з Білої Церкви вирощував курей
"Ця бригада мені подобалася, я за нею слідкував у телеграмі, ютюбі", – пояснює хлопець.
Доєднатися до Збройних сил Пумбу надихнула двоюрідна сестра, яка у 26 років стала бойовим медиком.
"У мене родичі з Харкова, я й сам там жив якийсь час. Вони показували відео, розказували про окупацію Вовчанська, – згадує хлопець. – У мене були думки, що треба йти, але боявся дуже сильно. Потім думаю – треба все-таки. Я всю свою роботу кинув і підписав цей контракт".
У Білій Церкві Пумба вирощував курей: "Ми брали в оренду ангари й цим займалися. Усе було автоматизовано. Я покинув роботу на колег".
Батькам про своє рішення хлопець не сказав. Він орендував квартиру, щоб жити окремо і тишком-нишком поїхати на навчання.
"Коли мама дізналася, то два дні зі мною не розмовляла, – згадує хлопець. – Але, зрештою, вона прийняла моє рішення. А подружки навпаки сказали, що я правильно зробив – як достойна людина – не заховався, не забоявся".
Наприкінці березня до бригад, які можна обрати в рамках "контракту 18-24" додали ще десять.
"Тепер є можливість підписати контракт, обравши бригаду із Сухопутних військ, Військово-морських сил, Десантно-штурмових військ та Сил безпілотних систем", – пояснили в міноборони.
Ймовірно, в такий спосіб хочуть привернути увагу не лише тих, хто готовий йти в піхоту, але й майбутніх операторів дронів чи десантників.
Перша рекрутка
Коли я приїхала на тренувальну базу, третій взвод рекрутів 72-ї бригади якраз повертався з короткої перерви від занять домедичною допомогою.
"Дев'ята година. Мабуть, помовчимо", – строго зупинив їх на пів дороги в клас пресофіцер.
Молоді люди опустили голови.
Неофіційність і спонтанність жесту робили мовчанку ще глухішою.
Ці рекрути – найсвіжіші на тренувальній базі й лише розпочали свій вишкіл.
Суворі та зосереджені, вони сидять з автоматами на лекції з домедичної допомоги. Але поки що їхній основний інструмент – це ручка.
"Записали?" – час від часу запитує інструкторка і перемикає слайд. Але перед цим розказує конкретні приклади з кожної теми — відчутно, що з власного досвіду.
У сірий дощовий квітневий день в класі холодно і сиро – так само незатишно, як незабаром їм буде в окопі.
Більшість людей сидить у балаклаві – так тепліше.
І менше шансів підхопити застуду від сусіда.
Половина з присутніх у класі час від часу голосно кашляють.
Серед кількох десятків присутніх я відразу помічаю жіночі блакитні очі. Це Ляля – перша дівчина, яка підписала "контракт 18-24".
Підпис до фото, 21-річна Ляля шукала своє місце в ЗСУ з початку повномасштабного вторгнення і нарешті знайшла
"Думала, що буде складніше – і морально, і фізично", – згадує вона перші враження від тренувань.
21-річна дівчина розповідає, що хотіла вступити до лав ЗСУ ще у 18, з перших днів війни, але в військкоматі її відмовляли – через вік і стать.
Тому коли оголосили про "контракт 18-24", Ляля побігла його підписувати. За словами дівчини, вона подала заявку в кілька бригад, але 72 відгукнулася першою.
"Я подала заявку в п'ятницю, а в понеділок, перший робочий день, мені вже передзвонили", – пояснює дівчина.
"Навіть тут не всі сприймають жінок у війську. Буває, запитують – нащо ти сюди прийшла? – розповідає Ляля. – Утім, якби мені була цікава їхня думка, мене б тут не було".
Позивний їй дали одразу: "Будеш Ляля". Дівчина від такого рішення в захваті не була, але й не сперечалася.
"Коли щось потрібно, то для хлопців я "пані Ляля", але для своїх я – "Демон", – додає вона з усмішкою.
Ляля родом з Одещини. Вона закінчила медичний коледж, а тому у війську обрала спеціальність "стрілок-санітар".
"У рекрутинговому центрі лякали – ручки-ніжки відірвані показували на фото. Питали, чи я розумію, що доведеться це збирати по шматках. Але я в хірургії була і таке бачила наживо", – пояснює Ляля.
Навчання дівчині подобається: "Буває, інструктори кидають навчальну гранату або імітують обстріл. Чи просто посеред навчання домедичної допомоги раптом над головою гуде дрон, тоді ми – в "розсипну".
Спеціальних умов Ляля для себе не очікує, хоч і буває важко:
"Днями ми ходили на тренінг із виживання у повній броні, я йду назад і плачу, бо в мене болить спина, я не можу звикнути, це 25 кілограмів амуніції".
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, З першого дня рекрутів привчають ходити на далекі відстані з важкими рюкзаками
Першу виплату з обіцяного державою мільйона гривень, яку Ляля, як і решта рекрутів, вже отримала на картку, вона витратить на екіпірування – анатомічний жіночий бронежилет з плитами.
Жіночу білизну, за її словами, видали, а от жіночу форму – поки ні.
"Це навіть хлопці помічають. Кажуть, ти так виглядаєш, ніби з когось цю форму зняла", – сміється дівчина.
Під час вишколу рекрути живуть у спеціально підготовлених бліндажах по вісім людей, а миються в бані – двічі на тиждень. Дівчину в баню пропускають першою або останньою.
Загалом Ляля не скаржиться: "Я знала, куди йду, і боялася, що буду остання за фізичною підготовкою. Але це не так. Як виявилося, деяким хлопцям важче за мене".
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Тренування максимально нагадують реальність – з дронами, гранатами і обстрілами
Те, що з викликами вишколу, справляються далеко не всі, підтверджують й інструктори.
Молоді люди хворіють, забивають ноги, травмуються.
"Ми просимо в рекрутинговому центру пояснювати їм, що з моменту підписання контракту повернутися додому вони вже не зможуть і передумати теж, – наголошують інструктори. – Покинути тренувальну базу – це вже СЗЧ".
Ляля додому не хоче. Каже, що там відразу розслабиться – з рідними людьми і котами. Витривалість напрацьовується дисципліною і режимом, вважає дівчина.
Після закінчення контракту рекрутка хотіла б здобути вищу освіту – медичну або військову – на отримання звання, а тоді продовжити службу у війську.
Як у США?
Середній вік українського військового – перевищує 40 років. Тоді як у США – це 26. Не дивно, що ще за президента Байден Сполучені Штати заохочували Україну брати до армії одразу після повноліття.
Видається, що саме на американський спосіб заохочувати молодь йти до війська орієнтувалися автори українського проєкту.
Там після вступу до війська держава пропонує оплатити навчання в університеті, надає фінансову винагороду за укладення контракту, безплатне або пільгове медичне страхування, пільги на іпотеку й стабільну та досить високу зарплату.
У США, де майже відсутні те, що ми звикли називати державною освітою та медициною, така пропозиція суттєво підвищує добробут громадянина. Крім того, службу в армії там вважають престижною.
Охочим підписати "контракт 18-24" в Україні також пропонують мільйон гривень – 200 тисяч одразу та 800 тисяч двома виплатами під час дії контракту. Додатково військові отримуватимуть 120 тисяч гривень щомісяця.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Посвята новобранців за "контрактом 18-24"
Інші бонуси, зокрема іпотеку під нуль річних від "єОселя", можливість навчатися в університеті за кошти держави і дозвіл на виїзд за кордон для чоловіків, обіцяють після завершення річного контракту.
З усіх запропонованих умов можливість навчання після річного контракту – найбільш приваблива для Сави, електрозварювальника з Канева Черкаської області.
За даними BBC, лише четверта частина рекрутів, які підписали "контракт 18-24" з 72 бригадою, мають вищу освіту.
Більшість друзів Сави – зараз у війську. У 18 років вони пішли на строкову службу, а з початком великої війни – вже пройшли випробування боєм.
Після закінчення коледжу Сава вирішив до них приєднатися, але в рекрутинговому центрі йому запропонували підписати "контракт 18-24" – через кращі умови.
Хлопець обрав спеціальність "стрілець-снайпер", щоб застосовувати у війську знання з цивільного життя, зокрема фізику, аеродинаміку, а не "просто сидіти в окопі".
За першу виплату Сава вже встиг купити автівку, яка чекає на нього в Києві. А також планує замовити собі берці – з додатковим захистом.
Страх першого бою
Тема молоді у війську – чутлива для українського суспільства.
"Вони ще не вміють берегти себе", – пояснила ставлення до молоді Елла Лібанова в інтерв'ю BBC.
Крім того, за даними Інституту демографії, покоління молодих чоловіків менш численне, ніж покоління чоловіків середнього віку.
Ймовірно саме тому президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що "контракт 18-24" — "це не мобілізація" і підписуватимуть його добровільно.
Як вдалося дізнатися BBC, найменша кількість серед рекрутів 72-ї бригади – передмобілізаційного віку – 23-24 роки.
Кількість людей віком 18-20 і 21-22 приблизно однакова і складає майже дві третини усіх рекрутів, які зголосилися йти в 72 бригаду.
Усі ті, з ким вдалося поговорити BBC, думали вступати до війська і до оголошення "контракту 18-24", який, втім, запропонував їм кращі умови й більшу винагороду.
Утім, щоб її отримати, щонайменше пів року треба провести безпосередньо в зоні бойових дій. Такі умови контракту.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Якими б суворими не були тренування, страх першого реального бою все одно з'являється
Невдовзі після нашої розмови взвод Вушка і Пумби мав їхати на бойове злагодження з бригадою.
"У мене був друг військовий, він уже загинув. І перед тим, як я підписував контракт, він мені сказав – не прогуляй жодного дня без БЗВП. Бо тоді вб'ють. Просто вб'ють – і все. Я ще жодного дня не прогуляв, слава Богу", – зізнався хлопець.
Перед першим бойовим виходом Вушко спокійний: "Там буде цікавіше, трохи інший азарт. Коли дивишся відео – штурми, хлопці заходять, ще й це все під музику. Воно і страшно, і так класно".
У погляді та словах Пумби — дещо більше збентеження: "Мені важко не фізично, а морально. Не знаю, як почуватимуся, коли побачу людину без руки чи ноги".
"А ще не певен, як зреагую, коли вперше побачу ворога, – продовжив хлопець. – Я їздив на змагання з боротьби, я бив людей, і мене били. Але от саме вистрілити, я чомусь боюся".
Утім, інструктори з бойовим досвідом переконують, що всі необхідні навички спрацюють самі собою — після тренувань.
"Щоб воювати, треба бути злим, – наголосив Пумба. – І ця злість з'явилася".
