
Автор світлини, Vitaly Shevchenko/BBC
Підпис до світлини, Дім дитинства Віталія у 2017 році – ще до початку повномасштабної агресії РосіїArticle Information
-
- Author, Віталій Шевченко
- Role, BBC Monitoring
- 2 годин(и) тому
Це був ще один напружений день на роботі.
Російські війська знову атакували мій рідний Запорізький регіон — область на півдні України, поділену лінією фронту, де частина окупована росіянами, інша — під охороною українських сил.
Перебуваючи в офісі в центрі Лондона, мене несподівано охопила туга. Я вирішив переглянути свіжі супутникові фотографії села, де минуло моє дитинство — з красивою назвою “Верхня Криниця”. Воно знаходиться на захопленій російськими загарбниками землі, неподалік від передової.
На моніторі я побачив знайомі земляні дороги, хати, сховані у зелені садів. Але один нюанс змусив мене занепокоїтись: посеред тиші дорогих вулиць постала нова, добре помітна та активно експлуатована дорога. І вона прямувала безпосередньо до мого колишнього дому.
На знімках видно, що шлях виник влітку 2022 року — через чотири місяці після початку окупації. Взимку його обриси стають знову видимими, а в січні 2023-го на ньому навіть видно сліди від машини.
Skip Найпопулярніше and continue readingНайпопулярніше
-

Журналіст ВВС: Схоже, дім, де я виріс, зайняли російські військові
-

Чи буває, що математика не дається від народження
-

Сценарій російської атаки на Європу. Чому ця книга така популярна в Німеччині
-

Коли закінчиться війна: Росія каже про паузу в діалозі, Трамп все ще сподівається на мир
End of Найпопулярніше
Хто ще міг проїжджати по безлюдній дорозі в селі біля самої лінії зіткнення, як не російські солдати? Тільки вони можуть вільно пересуватися в районі бойових дій.
Село, де вже не лунають пісні

Підпис до світлини, На супутникових знімках видно: будинок у Запорізькій області, ймовірно, зайняли російські вояки.
Верхня Криниця давно перестала бути спокійним місцем. Російські війська захопили її майже одразу після початку повномасштабної агресії — у лютому 2022 року.
Пропустити Viber і продовжити

Як бути в курсі найважливішого про Україну та світ?
Слідкуйте за BBC News Україна у Viber!
Підписуйтеся на канал тут!
Кінець Viber
Мій давній дім тоді стояв пустий. Родина продала його багато років тому, однак я все одно навідувався туди щороку — бачив зарісший сад, запилені вікна, тишу колишнього існування.
Село завжди було невеликим. Життя тут плинуло тихо, неквапливо, і всі, хто був молодшим за пенсійний вік, здебільшого виїжджали — шукати роботу.
І все ж життя тривало, перед війною у Верхній Криниці жило більше тисячі осіб. Коли почалася агресія, українська влада видала місцевим 43 автомати Калашникова для захисту.
Однак на загальному зібранні люди вирішили не чинити опір.
Через місяць після цього росіяни затримали сільського голову — Сергія Яворського. За показами, наданими до українського суду, його били, катували електричним струмом, голками та кислотою.
Росіяни створили командний пункт на території очисних споруд за межами села — одразу після того, як українські сили залишили цей об'єкт.
До війни Верхня Криниця знаходилася над величезним Каховським водосховищем, яке всі називали просто “морем”.
З будь-якого місця села було видно, як сонце поступово зникає у воді. Влітку тут купалися місцеві, а взимку приїжджали рибалки з усього регіону.
Один з найяскравіших спогадів мого дитинства — як жінки співали українські народні пісні на тлі рожевого заходу сонця над Каховкою.
Але того “моря” вже немає.
У червні 2023 року Каховську ГЕС було підірвано, і велетенська хвиля води з водосховища поглинула десятки населених пунктів на обох берегах Дніпра — і окупованих, і вільних.

Автор світлини, Satellite image (c) 2023 Maxar Technologies
Підпис до світлини, Каховська ГЕС 5 червня 2023 року, за день до руйнування греблі

Автор світлини, Satellite image (c) 2023 Maxar Technologies
Підпис до світлини, Каховська ГЕС через добу після руйнування греблі, 7 червня 2023 року
Мовчанка та страх
Я намагався дізнатись, що відбувається у Верхній Криниці зараз, але одержати відповіді майже неможливо.
Багато людей поїхали, а ті, хто залишився, бояться говорити. У селах поблизу фронту панує беззаконня — покарання від російських солдатів може бути швидким і жорстоким.
Навіть сторінки в соцмережах, присвячені селу, затихли. Мої повідомлення залишились без відповіді. Просити когось піти та подивитися на дім — дуже ризиковано.
Мирне, тихе колись місце трансформувалося в зону страху.
Відстань до фронту робить життя тут смертельно небезпечним: українські безпілотники регулярно атакують розташування противника.
Один знайомий сказав, що люди тепер майже не виходять на вулицю.
“Дуже небезпечно, — сказав він. — Вони активні. Можуть поцілити в людину, в дім, у машину. Наше село змінилося, Віталію…”
Нові “мешканці”
То хто ж залишив сліди біля мого дому?
Навряд чи хтось зважився б туди переїхати зараз — окрім російських солдатів.
Після захоплення села багато вояків просто поселилися в покинутих хатах.
Запорізька влада ще в червні 2022 року заявляла, що має відомості про розташування російських підрозділів у Верхній Криниці. Саме тоді на супутникових фотографіях уперше виникла нова стежка до мого дому.
Щоб перевірити припущення, я зв’язався з прессекретарем 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади ЗСУ, яка воює в цьому районі.
“


