Мала авіація та цивільна оборона: що захистить українців від повітряного терору 25.04.2025 15:49 Укрінформ Пора шукати нетрадиційні засоби ППО, будувати багато «Нептунів» та нарешті локалізувати оповіщення про тривогу хоча б за районами
У ніч на 24 квітня Росія вкотре масовано атакувала Україну, і балістичні удари, зокрема, отримала цього разу столиця. Ворог випустив 11 балістичних ракет Іскандер-М/KN-23, 37 крилатих ракет Х-101 і 6 Іскандер-К, 12 «Калібрів», 4 керовані авіаційні ракети Х-59/Х-69 і на додачу 145 БпЛА Shahed. Повітряні сили знищили 7 балістичних «Іскандерів», та решта їх і крилатих ракет все ж наробили лиха. «Ворог давно випробовує таку тактику. Можу сказати лише, що в України не вистачає сил ППО, щоб одномоментно збити таку кількість ракет та дронів», – заявив учора міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
ППО бракує, а РФ тим часом акцентується на виробництві саме балістичних ракет. Росіяни, ймовірно, взяли за зразок таку тактику посиленого тиску на цивільних бомбардуванням міст (з урахуванням сучасної специфіки), написав у своєму ТГ-каналі військовий історик і військовослужбовець Роман Пономаренко. «Нарощування ударів в перспективі може взагалі привести до непередбачуваних наслідків. Тому від керівництва країни потрібні рішення і дії, максимально швидко», вважає він. Опції покращення ситуації ще є, хоча з деякими ми спізнилися років на два.
НОВЕ ППО – ХІБА ЩО ВЛАСНЕ ЧИ ЄВРОПЕЙСЬКЕ
Тої ночі Росія здійснила наймасованіший удар балістичними ракетами по Україні за весь час повномасштабного вторгнення, сказав авіаційний експерт Анатолій Храпчинський в коментарі ресурсу «Главком».
Наслідки влучань у Києві. Фото Укрінформ
«У січні 2024-го ворог застосував близько 10 ракет типу «Кинджал» одночасно, а сьогодні було використано 11 балістичних ракет одночасно. Це означає, що ворог задіяв цілий дивізіон – від 8 до 12 пусків ракет здійснено одночасно без перезаряджання», – пояснив він. Як звітував потім Генштаб, атаку відбивали авіація, зенітні ракетні підрозділи, засоби РЕБ та мобільні вогневі групи Повітряних Сил та Сил оборони України. Пілоти винищувачів F-16 та Mirage збили десятки цілей. Та от балістику ніяка авіація поки не бере.
Крилаті ракети, «Шахеди» ми збиваємо на 60+ відсотків, говорить військовий експерт Павло Нарожний. «Дефіцит» ППО відчувається, саме коли балістика летить. «Розв’язати цю проблему своїми силами ми не здатні. Тільки з допомогою наших союзників», – говорить він. «Нема у світі країни, по якій лупили б щодня з усіх видів зброї, і в першу чергу – балістичної, а вона впоралася б сама. В жодної країни не вистачить для цього засобів ППО», – каже Валерій Рябих, військовий експерт, директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії Defense Express. Тому безперестанку мусимо залучати міжнародну спільноту до правової оцінки російських злочинів, щоб її реакція була адекватна загрозі, вважає він.
Інша справа – сподіватися, що від цього в близькій перспективі комплексів ПРО стане досить, не варто. Навіть за гроші. «Цикл виробництва Patriot доволі довгий – 1,5-2 роки, спроможність виробництва їх в США – до 10 на рік, – говорить Нарожний. –
Про те, що головна проблема всіх наших союзників – неспроможність виробити необхідні нам обсяги зброї, Павло Нарожний говорив ще у листопаді 2024-го. Навіть США тоді постачали нам озброєння значною мірою з власних арсеналів. Але ми тоді були в пріоритеті в плані постачань. «До виробників Patriot та іншої зброї зараз черги, за Байдена Україну посунули в її початок, – пояснював тоді Павло Нарожний. – Якщо станемо як усі, нас запишуть в довгий список і скажуть – приходьте років через два». І судячи з риторики нинішньої адміністрації, навіть ці перспективи примарні.
Отже, треба концентруватися на продовженні дослідницьких робіт, щоб виготовляти власні комплекси ППО, впевнений Валерій Рябих. «
SAMP/T NG. Фото www.edrmagazine.eu
Загроза ж спільна, наголошує Рябих – європейці нині без США теж не здатні захиститися від такого рівня загроз. Вони досі під парасолькою AEGIS (американська багатофункціональна система протиракетної оборони), приземлених в Польщі й Румунії, а також тих, що на кораблях ВМС США.
АЛЬТЕРНАТИВА ЗРК – ЛАЗЕРКА І «НЕПТУН»
Інша біда, про яку нещодавно Укрінформу говорили, зокрема, військові експерти Іван Киричевський та Костянтин Криволап – фізично у світі не існує стільки протиракет Patriot, скільки треба для відбиття усієї російської балістики.
Та нещодавно, як відомо, у Володимирській області РФ вибухнув 51 арсенал ГРАУ. «З ракетно-артилерійським озброєнням, серед якого були, зокрема, і балістичні ракети», – зауважує Нарожний. Не можемо наростити кількість протиракет – лишається зменшувати кількість ворожих високоточних боєприпасів. І
Масштабувати асиметричні заходи слід і для того, щоб ворог відчував адекватну відповідь на його терористичні акти, говорить Валерій Рябих. Небезпечні наслідки його діям гарантували б продукти української балістичної програми і розвитку власних крилатих ракет. «Руна», «Трембіта», про які останнім часом в публічному просторі згадували – не зовсім те, вважає він. «Це гібридні проєкти, неповноцінні крилаті ракети, а полегшені версії, те що звали «ракетодрон»», – пояснює він. Здешевити технологію на користь масовості виробництва довелося за рахунок втрати певних якостей, як от здатності проходження ППО (у БПЛА вона нижча).
Система наведення в них використовується спрощена (хоча може перекриватися, зокрема, з використанням технологій ШІ для донаведення на кінцевій ділянці траєкторії польоту). «А от
Ще одна цікава розробка, про яку йшлося нещодавно –
НОВЕ СЛОВО ПРОТИ «ШАХЕДІВ»
Ударні дрони вже теж стали серйозною проблемою за рахунок масовості і зміни тактики застосування. «Раніше йшли на невеликій висоті, тепер – на 1,5-2 км вгорі, щоб уникати мобільних груп, які їх раніше збивали у величезних кількостях, – вказує на одну з особливостей цих змін Павло Нарожний. – І
Якщо вражати «Стінгерами» (а це найпростіший спосіб) – то кожен постріл коштуватиме 100 тис. доларів. Тому від початку шукали дешевших засобів від камікадзе. «Зараз
Легкомоторний Як-52. Фото aeroclub.net.ua
В Україні ще є певна кількість
Єдиною ефективною відповіддю на виклики вважає літаки й Павло Нарожний – літаки з ракетами малого радіуса дії, дешевого і навіть радянського зразка, що колись вироблялися в Україні. Купувати «МіГи» та «сушки», звісно, абсурдно, але треба працювати з союзниками щодо літаків 4 покоління, вважає він. «За всі часи самих лиш
Як-52 збиває розвідник. Кадр з відео зроблено militarnyi.com
ЦИВІЛЬНУ ОБОРОНУ ЩЕ ТРЕБА ВІДРОДИТИ
Усе це – рішення не на завтра і не на літо, можливо. А росіяни вбивають наших дітей балістикою вже щотижня. «Противник застосовує тактику терористів, щоб зламати спротив і останнім часом посилив цей тиск на тлі безкарності й неадекватної реакції з боку міжнародних структур, невизначеної позиції партнерів», – вважає Валерій Рябих. Сьогодні, як мінімум, слід знайти спосіб диференціювати сигнали тривоги, вважає він. Населення вже надто звикло, що часто тривога звучить, та навколо нічого не відбувається, і відсутність адекватної реакції на загрозу небезпечна. «Треба
10 січня у Черкаській області стартував пілотний проєкт диференційованого оповіщення населення про повітряну небезпеку в регіоні. Експеримент мав тривати місяць, та вже через два тижні мали статистику, що
Одна справа – людський фактор, що «не пускає» людей до укриттів, інша – що людям досі й нема куди ховатися. Нещодавно військовий експерт Іван Киричевський вже ділився думкою в коментарі Укрінформ, що, ймовірно, найкращим рішенням наразі було б посилювати заходи цивільної оборони.
Посилювати нічого, цю оборону треба будувати майже з нуля, каже полковник у відставці Костянтин Гринчук, ексрадник міністра з надзвичайних ситуацій України. «Це комплексне поняття і починається з призначення начальника ЦО країни, областей районів, – говорить він. –
За словами пана Костянтина, у лютому 2022 року напередодні вторгнення він консультував РНБО, як відродити ЦО в країні, та далі розмов справа не пішла (може, просто не встигли). «В травні того ж року, коли йшлося вже про ядерну загрозу, мене знов покликали – і я пояснив, що немає чарівної пігулки, – каже експерт. – Умовний
Київське метро під час тривоги. Фото Укрінформ
Тому українці досі використовують підвали панельних будинків, що у випадку влучання можуть стати братськими могилами. «
Бетонні захисні споруди, що вже «прикрашають» вулиці Краматорська, Харкова та інших міст здатні захистити хіба від уламків. «Якщо за 100 м вибухне 900 кг тротилу, отримаєте контузію, але лишитеся живі, – каже Гринчук. – Та при прямому влучанні не порятує». І вже точно не рятують зупинки громадського транспорту під час тривоги й виганяння людей на вулиці з магазинів чи банків. «Глобально – це не правильно. Але в Трускавці, Києві чи Сумах обставини можуть бути різні й це кропітка постійна праця фахівців ЦО у кожному регіоні – визначати, що для нього правильно або ні, – пояснює пан Костянтин. – А у нас їх нема. Якби хоча б 2 роки тому почали їх шукати, зараз би обговорювали геть інші речі».
Поки шукатимуть технічні засоби для посилення ППО і, можливо, плануватимуть щось дієве в сфері цивільної оборони, мусимо піклуватися про себе самі: як мінімум переоцінити своє ставлення до сигналів тривоги і дисципліновано користуватися укриттями.
Перше фото Укрінформ
Источник: www.ukrinform.ua
